Ти навіщо мене вкусив? І на грудях залишив знак
Ти геть зовсім оскаженів?А я?Шаленію від тебе?Так!
Зранку тіло впадає у лаву,хочу ковдру швидше прибрати,
А ти мені кажеш-Ні!Ми б'ємося в гарячих обіймах
-Відпусти,чуєш, кава горить-,ти не чуєш мене,ну,
Звичайно,в тебе план є мене задушить-Відпусти мене,
Прошу,благаю,в мене зустріч о сьомій,а ти-В тебе зустріч,
О,так,пам'ятаю,треба зустріч твою відмінить-Я безсила уже й не пищу,
Ще й поніжитись трішки не проти,і так хочеться просто поспати,
А ти-Хочеш я тебе залоскОчу,чи на вушко щось помуркочу-
Де там,ранок,треба брати і просто вставати,
Ранок швидко збігає по склу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237023
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2011
автор: Ольга Ратинська