Я йду по вулиці, засипаній снігами...
Здається : мить - а тягнеться роками...
А сніг мете!.. Зривається з небес!..
Зимовий день із сонечком воскрес.
Той сніжний покрив - справжній діамант.
Зима - то хіт-парад вусатих Сант,
Що в дім заходять через димарі,
Несуть дари слухняній дітворі.
Червоногруді снігури летять,
Дерева сонні сном премертвим сплять.
А я іду по вулиці сама
І ні душі наколо щось нема...
Сумні думки рояться в голові,
А наді мною янголи живі...
Надія в серці, мов у клітці птах,
А у душі непереборний страх,
Що я іду по вулиці сама
І ні душі наколо щось нема...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236286
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2011
автор: АнГеЛіНа