Тендітна ніч – всіх карм земних провісниця –
Зове в бузкові запахущі шатра.
На вилиці тоненький пірсінг місяця,
А у очах містичний полиск ватри.
Навшпиньки йду, по тім’я заворожений.
Ніч дивиться в обличчя – близька, віща.
І чари ті на подив мій помножені:
Навіщо знати завтрашнє? Навіщо?
Знялись вітри... Напевно, хтось повісився...
Я завтрашнє волів би знати завтра.
Та близько вже магічний пірсінг місяця
І ніч веде мене в бузкові шатра.
Вона зіркіш, ніж та, що у Дунаївцях,
Що страх яйцем викочує дитині.
Лише оця у зорях тонко знається –
Із пірсінгом на вилиці магиня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235212
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.01.2011
автор: СавчукМикола