Хутірська, Вишнева і Каштанна -
В кучерях садків не видно хат.
Десь отут любов моя остання
Слово найдорожче видиха.
І пашіє радістю при стрічі,
І хова збентеженість в очах
Не чужа заморська Беатріче -
Найрідніше харківське дівча.
Легко і весняно мені з нею.
Міг би ще повідати про те,
Як світа ранковою зорею
У душі щось тепле, непросте.
Тільки б щастя це не сполохнути -
І ходжу між вулиць сам не свій,
Де в садках, де поміж цвіту-рути
Нам давно співає соловій.
2010.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2011
автор: Вячеслав Романовський