Вибріда з туману терен,
Наче скеля степова.
Трави сизі вечір стеле
І росою напува.
Морок лащиться до тиші,
М'яко обшир обляга -
Очерет не заколише.
Не шелесне шелюга.
Де ж той крок?
Надії марні,
Скоро зовсім ніч спаде.
І ні місяця у хмарі,
Ні зориночки ніде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235147
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.01.2011
автор: Вячеслав Романовський