Не лиш кокетство, а й спокуса
Таїться у єстві жінок.
Жагуче гляне юнка руса
Й одразу свій́ пришвидчить крок.
І озирнеться, і поправить
Пасмо волосся мимохідь.
А вслід за нею, Боже правий,
Рвонуть бездумно пристрасть, хіть.
Що вабить в погляді лукавім,
А спокій, наче греблю рве?
Що (навіть з досвідом, роками)
Трима, як поле силове?
Одвічний потяг? Думка грішна
(Що невмируща між віків)?..
Жіноча врода - груба й ніжна -
Ланець для нас, чоловіків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2011
автор: Вячеслав Романовський