Ви мене зрозуміти не гідні,
Якщо вам не відомі застої.
В баговинні нічної безодні
Зачекався зорі золотої.
Путь єдиний освітить сьогодні
Зірка-ключниця з висі святої,
В баговинні нічної безодні
Зачекався зорі золотої.
Спрути тиші драглисті, холодні
Сенс життя задушити готові.
В баговинні нічної безодні
Зачекався зорі золотої.
Непогідні часи й непогодні
На удачу в грядущім двобої.
В баговинні нічної безодні
Зачекався зорі золотої.
Зріє дума моя незворотня –
Стать на прю проти ночі крутої.
В баговинні нічної безодні
Зачекався зорі золотої.
Тнуть бореї із Гіпербореї.
Де ж зефір-легкокрил з Атлантиди?
Тихо дума ставала зорею,
Бо зорі золотої не видно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234866
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.01.2011
автор: СавчукМикола