Не вмирай,живучи,не вмирай,
Собою будь, наперекір недолям,
Ти чуєш,як шепоче гай?
Він є розрадою для поля.
Сьогодні,завтра...Скільки сили!
Зістарився,та шепіт той же,
А ти говориш:"Ми віджили..."
Вмирати при житті негоже!
В нас небагато зовсім часу,
А ми так мало пораділи,
В житті найкраща є окраса-
В радості черпати сили.
Сьогодні,завтра...Аж довіку!
Ціни нема щасливій миті,
В полоні радісного крику,
Радій тому,що можеж жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234311
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2011
автор: Межа реальності