Запах троянди опісля дощу,
свіжість ранкового травня
вносиш собою. І донесхочу
диво вигойдує тайна.
Що поміж нас? Що це з нами?
Дивись,
небо просипало мливо.
І золотіє осонцена вись
з райдужним переливом.
Сяє трояндою личко твоє,
хлюпає плес за кугою...
Яв-дивина розтає, розтає...
Спомини гою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2011
автор: Вячеслав Романовський