Давай сховаємо цю ніч собі, бо треба,
втекти нам від усіх далеко, за моря.
І там ми будемо ходити вище неба,
блукаючи під ліхтарями, що горять.
Давай сховаємо цю ніч собі між зорі,
де сріблястий місяць співатиме про нас.
Щоб у розлуці ми уже не знали горя
що стомлено кружлятиме повільний вальс.
Давай сховаємо цю ніч собі у пам'ять,
як знак, що з'єднював минулого любов.
Я буду вірити, що все-таки настане,
те щастя, що зігріє наші душі знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233665
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.01.2011
автор: Роман Штігер