Лишень. .

Не  кидайся  попусту  «люблю».
Я  давно  не  вірю  в  ці  зізнання,
Хай  звучить  зухвало  чи  банально,
Та  пояснень  цьому  не  даю.
Я  втомилася  від  руху  в  нікуди.
Від  безглуздих  білих  повідомлень.
Цій  ідилії  не  суджено  доповнень,
Як  і  змін  за  рухом  навпаки.
І  не  жди  від  мене  жодних  рішень.
Я  чеканню  більше  не  мішень.
Геніально  просто  в  нас,  лишень
Безнадія  сили  має  більше…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232687
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2011
автор: Марічка9