Чому така?Чому з косою?
Можливо хтось сміється наді мною,
Та я така,така як є,як сонце над рікою,
Як місяць в небі,як зоря,
Що світить над тобою,
Я не сама,я так гадала,була сестра,
Сестра в граніті,вона не встане
З п'ядесталу,не дасть мені свою рученьку
І в очі нге погляне,болить,болить моє серденько,
Та скоро перестане,я сестрі руку простягну,
Допоможи сестрице,скажи мені,що допоможе
І скільки зможу я молиться,за рідну
Землю,за Україну,за доньку,чи за сина?
І ніби камінь оживає,чийсь голос їй відповідає
-Ти краща мене і розумна,та я була другая,
Шукала правду й ти шукаєш,
Та правду не пізнаєш,вона ховається
У тернах,де терни тії знаєш,вона
Ховається в сорочці,яку в великії свята
Ти одягаєш,ідеш у ній до свого храму,
В якому правди теж немає,ось з цього
Треба починати,не гріх шукати,а людям
Очі відкривати,та люди сплять вони не бачать,
Не бачать і не чують,вони самі немов в граніті,
Шукають свого спасіння,не маючи в кишені
Насіння виноградної лози,тож не печальсь,
Сестрице,я,жінка,та в граніті,а ти жива,
Отож співай,літай,кохай,та розуму свого
Ніде не залишай,ти мати,а мати це і є Вкраїна-
-Ви чули,люди,що сказав граніт
Я не сама,мене Багато!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232135
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2010
автор: Ольга Ратинська