Коли конвалії цвітуть,
Мов обіймає ніжний погляд.
І ти не десь, а знову поряд,
Коли конвалії цвітуть.
Коли конвалії цвітуть.
Заколивається, як ртуть,
Повітря трепетом юначим.
Ми молодіємо неначе,
Коли конвалії цвітуть,
Коли конвалії цвітуть.
В душі розтане каламуть -
І стане світло і духмяно.
І ми коханням срібним п'яніЄ
Коли конвалії цвітуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2010
автор: Вячеслав Романовський