Кохаємо жінку..., яка насолода
Нестримуєш крок щоб продовжити рід
Яка не вблаганна шаленна природа
Це ж треба злетіти і впасти до ніг.
Кохаємо жінку, кохай це корисно
І чари відчути й слабку срамоту...
Ось вчора весь змок, шукали намисто...
Знайти не вдалося сліпому коту.
Кохаємо жінку, вони такі різні...
Кожна із них має купу проблем
Які треба нерви стальні чи залізні
Султану тримати коханок гарем...
Взаємна любов на піку блаженства
Прямує потік і кохання фонтан
Якщо це вдалось, шаленіє «Говерла»
Ото є вершина... і ти не профан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231350
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 26.12.2010
автор: Урюпін Анатолій Іванович