Люблю, коли торкаєшся
Руками моїх щічок.
Долоні задихаються,
від бажання просочитися
прямісінько в моє тіло.
Шкіра палає,
молекули скреготять зубами об поверхню,
але їм не вирватися зі звичної площини...
Ти береш мене,
обтуляєш собою,
торкєш карамельки,
молекули губної помади...
Активуєтья броунівський рух,
язики, мов восьминоги
хвацько атакують,
здираючи, до насолоди,
з епітелій самотність.
Дифузія нас.
Молекули твого тіла,
віроломно наступають,
поглинаючи моє тепло
і щедро набирають меди
з кінчика язичка, пальчиків,колінець...
Упиваюсь тобою!
У моєму коконі затісно для тебе
і я випурхую метеликом
битися зі світом
своїми тендітними крильцями,
відвойовуючи простір
без самоти.
А ти будеш жити у коконі мого серця,
до нового нашесття
твоїх долонь!
(Автор малюнку Gala.vita)
26.122010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231250
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.12.2010
автор: gala.vita