Україна!Мила Україна!
Ти тендітне,лагідне дівча.
А тебе-зла мачуха скорила
Та ти стогнеш,наче дитинча.
Засилали з дому на чужину.
Запрягли в роботу,як в ярмо.
Та,немов,нерідную дитину
Виганяли в найми за село.
З жебраками пленталась в дорозі,
Побиралась у чужім краю,
Замерзала в лісі на морозі.
А хазяї-ніжились в Раю!
Да і заміж віддали без схОчу!
Як в полон,до злого панича.
Краще злидні!Серце вже не хоче
Від нелЮба цього кулича.
Тільки й радісь бідній цій дівчИні-
Ясний місяць та дівочий спів.
Горе бідній,ніжній Україні
Від підступних,гидких паничів!
Тільки й щастя-що дитя в колисці!
Милий хлопчик,з бісиком в очах.
Він росте.І на старому місці
Новий дім збудує.На панах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231076
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.12.2010
автор: Лунная соната