Вона усе прощати вміє -
Вселенська сила в почуттях!
Між кривд і правд,
у веремії
Несе зорею чесний стяг.
Її довірливість і віра,
Її відважна доброта
У ширших проявах -
безмірна,
До себе серцем доверта.
Та за кохання - і на плаху
Вона йти ладна без розмов,
І ані докору, ні страху...
Якщо це, повторюсь, -
любов.
Для неї вбивче слово - "зрада",
Бо відданість - її пароль.
Палахкотливо і принадно
Вона живе -
не грає роль.
Й тому дрібною не буває
То говірлива, то німа...
Не перемоги здобуває,
А нас
над нами підніма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230913
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2010
автор: Вячеслав Романовський