Ниви пожаті, поля стали голі,
Туман вечірній навіває сирість.
Старий візок конячка тягне вгору,
Куди червоно сонце закотилось.
Побитий шлях звивається далеко,
Йому сьогодні захотілось спати.
В останній ключ зібралися лелеки,
Лишилось лише зиму виглядати.
Я сам один під грушею старою,
Любуюсь небом в легкому тумані,
Як місяць коником обв’язаний лиштвою,
Впрягається у золотисті сані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230837
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2010
автор: Віталій Назарук