Я закохався в неї тої ж миті
І зрозумів, що то була вона,
Коли під вечір, на волошці в житі,
Сиділа втомлена і, ніби, чуть п’яна.
І я завмер і серденько завмерло,
Завмерли всі думки мої, слова...
Яка краса! Які на грудях перли,
Додолу схилена чарівна голова.
Не втримавсь я, простяг до неї руку,
Відсохла, щоб мені вона була.
Зірвалась злякано і зникла враз без звуку
Моя ЛЮБОВ, ім’я якій БДЖОЛА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230763
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2010
автор: vasyl