ЯЗИК НЕВТРИМНИЙ…

Язик  невтримний,  гострий  язичок,
Кого  ти  ласо  ловиш  на  гачок?
І  квапишся,  і  квапишся  до  тіла...
Ах,  як  вона  від  доторку  тремтіла
У  загадковім  трепеті  свічок.

Напнулась  грудь,  як  в  луці  тятива,
Пругка,  хмільна  -  У  поклику  гаряча...
Під  нами  вже  вагітніла  трава,
Бо  кров  гула,  розбуджена  і  зряча!

Як  спалах  -  скрик!
                                               І  -  розпростертий  рай...
І  -  лет  увись...
                                         І  зорі  -  поряд,  поряд...
Моя  ласкавко,  лише  загадай,  -
І  все  розкаже  сороміцький  погляд.

2010.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230443
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.12.2010
автор: Вячеслав Романовський