Витинанками схоплений подих в мороз,
завірюхами скроні обліплені білим...
Не пишу...не читаю. Котом розімлілим
спочиває на столику аркушів стос.
Не пишу... й не читаю...не слухаю нот...
і Тебе не запрошую снитися, милий.
Де я є? І чому такий скривджено-хилий
у пів-усмішці в дзеркалі кривиться рот?
Завтра - свято, а ще післязавтра - зима...
її чорне гілля на знебарвлених стегнах...
Чи чекаю весни? Ех, в кольОрах - не певна...
Є сьогодні. Тут Я й чорно-біла корчма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230388
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2010
автор: Маріанна Вдовиковська