Хоч промені сонця вже взимку не гріють,
Тепло твоє завжди зі мною, кохана.
Думки всі мої, якщо навіть зітліють,
Для мене лиш будеш ти мила й жадана!
Кохання твоє, що живе в моїм серці, –
Найдорожче, найкраще почуття на Землі!
Бачу очі твої – два криштальних озерця,
Й не потрібно нічого на світі мені.
Бо в них увесь світ той для мене живе,
І думками тоді я десь в хмарах витаю…
Ти – моє щастя, ти – кохання моє.
І знай, де б не був, я тебе пам’ятаю!
(9 грудня 2010 року)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2010
автор: Ярослав Драч