У мене порвались старі черевики,
І в них мені соромно в школу ходить.
В матусі зарплата зовсім невелика,
Ще й тато до того в лікарні лежить.
Штанці мої стали короткі для мене,
Я ніби лелека по школі ходжу.
Всі кажуть, що в мене обличчя зелене,
Тому що півдня я не ївши сиджу.
В портфелі ношу я дві книжки хороші,
Які мені вчителька наша дала.
Ще три мама мусить купити за гроші,
Та я вже казав, що зарплата мала.
Сестричці вже сім, але в школу не ходить,
Бо двох не потягне матуся ніяк.
Та літери в зошиті гарно виводить,
Бо я її вчу, хоч я сам ще третяк.
Я з вересня місяця літа чекаю,
Бо влітку не треба ніяких обнов.
Я рибки на юшку у річці впіймаю,
Про нашу корівку-Ласуню подбаю....
„ Петренко, до дошки! Ти що, захолов ? „
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230103
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.12.2010
автор: vasyl