один два три
багато бруду
багато метушні і тисняви
багато всього
більшість із сумками і наплічниками
вертаються кудись і туди
де ми вже не зустрінемось ніколи
усі їдуть і йдуть до когось і для чогось
я задихаюся від перенасичення
запахів бо не в силі їх розрізнити
невизначені і випадкові
звуки
руки
рухи
розмови
розломи
думки
погляди
хвилини
подихи
порухи
шарудіння
доторки
і буде це доти
доки час зупиниться
для мене і світу
приміський вокзал
час повертатись у реальність
один два три
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230011
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.12.2010
автор: Роман Штігер