Я сьогодні фотографувала небо,
Уявляючи твої очі
Кілька променів сонця - треба?..
Кілька подихів вітру – хочеш?..
Я вглядалася в нього довго
Так хотілось спитати як ти…
Та там зовсім нічого нового,
Крім жалю, літаків і правди.
Кілька хмар і холодна синява
Вічуваю, що змерзли руки.
Ніби все, що було в мені, вийняла
Ця ненависна дика розлука.
Скільки часу пройшло, а все байдуже.
Ні дзвінків, ні питань, ні користі.
Я слідів твоїх тут не знайду вже,
Ти давно не в моїй невагомості.
Я сьогодні фотографувала небо.
Жаль, до нього ближче, ніж до тебе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229394
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2010
автор: Эллен Грин