Ніхто не вірить в те, що піде сніг,
Коли надворі все палає сонцем,
Коли босоніж бігти б по росі,
Коли тримаєш вітер у долонях.
Я намалюю зиму на вікні,
Читаю вголос не слова, а вірші,
Ти десь живеш собі, я десь – собі,
І ми щодня йдемо до чогось вперше.
Не розумію хто ти і чому,
До твого серця непроста дорога,
Крізь денне світло, крізь нічну пітьму –
Дійти і там залишитись надовго.
А ти вертайся, не зникай в світах,
Тебе не вистачає… знаєш, дуже,
День без пісень твоїх втрачає смак –
Тобі відкриті двері в наші душі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229340
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2010
автор: Lenchikk_n