Палає лава і загус туман,
Пекельні хмари попелом накрились.
Земля вогнем огорнена. Обман.
І твої вії трохи обгоріли.
Сумнівний досвід застарілих ран
Пробитий був потоками вулкану.
І гупає домами в барабан
Велике трясиво шаманського канкану.
Зірветься попіл і зоріє жар,
Мете, як хуртовина, жароптиця.
І джин вривається в її малий амбар,
Гвалтує порохом, ломає крила-шпиці.
Я кліпнула. Морока зійшла в мить.
На вулиці морозно спозаранку.
Вулкан в руці палає і димить -
це друг мій, змерзши, запалив цигарку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229214
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 16.12.2010
автор: Хельга Ластівка