Сумні ви, сумніви нічні.
Та, головне, що - не ледачі...
На роздорожжі я неначе,
Стовбичу перед "так" і "ні".
Нуртують у мені вони -
І мушу голову сушити,
Думки полярні ворушити,
Як перестиглі кавуни.
Сумні мої, між вас угруз:
І там, і сям є плюс і мінус.
І нариваюсь то на міну,
То на прихований гарбуз.
І як тут буть - ніхто не зна,
Від того й журимося разом.
Та сумнів - це ще не поразка,
А шляху певна кривизна.
Настане ранок - і змете
Нічні тривоги і вагання
Й аргументоване надбання
Рішуче з сумнівів сплете.
2010.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229111
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.12.2010
автор: Вячеслав Романовський