*

Серпневі  дні  в  задумі  тихнуть,
Де  ти  -  там  Божа  благодать.
Не  літ  боюсь  -  боюсь  не  встигнуть
Тобі  любові  недодать!

Моя  ти  зіронько  пестлива,
Моя  ласкавко  степова,
Зі  мною  поруч  ти  -  і  злива
Пагіння  зжовкле  напува.

Зі  мною  поруч  ти  -  і  сонце
Надії  ждані  роздає.
В  моїм  житті,  в  моїй  сторонці
Найголовніше  в  світі  є.

Це  -  ти!  Це  -  почуття  весняні!  -
Зі  мною  їх  нестримна  рать.
І  все  ж  боюсь,  кохана  пані,
Тобі  любові  недодать.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2010
автор: Вячеслав Романовський