*

Хрумко  хруснуть  сизогруді  капусти,
Блисне  скельцями  схололими  роса.
В  сизу  осінь,  в  сизий  ірій  одпусти!
Відпуска.  
                         Й  за  мною  тінню  вируша.

Як  дівча,  моя  скуйовджена  любов,-
Жити  б  їй  посеред  цвіту  й  солов'їв,
А  вона  бреде  за  мною  знов  і  знов
В  мрячній  тиші  обезлистених  гаїв.

То  в  калину  жар  ховає  свій,  то  в  глід.
То  хлюпне  очима  синіми  ставка.
В  неї  полум'ям  береться  навіть  лід  -
Ось  така  моя  ласкавка,  ось  така!

Та  без  неї  я  -  мов  жайвір  без  ланів,
Та  без  неї  я  -  мов  річка  без  води...
А  сьогодні  день  зацвів-зазеленів,
Здогадайтеся  (чи  з  нею?)  в  холоди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2010
автор: Вячеслав Романовський