Непередбачені людські путі,
Які Всевишній кожному встелив.
Найбільше щастя у моїм житті,
Що я тебе, кохана , полюбив.
Життю радію і радію всім,
Всміхаюсь сонцю вранці, як встаю.
Черпаю сили для життя я в тім,
Що я тебе безвимірно люблю.
Хоча бувало часом не везло,
Й багато літ в дорозі розгубив,
Я буду жити всім чортам на зло,
Бо я тебе іще не долюбив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226112
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.12.2010
автор: vasyl