* * *

Перші  заморозки  створили  справжню  осінь.
Вже  різнобарвне  листя  на  землі.
І  лиш  дощу  набридливого  просінь,
Турбує  знову  душу  у  пітьмі.

Ні!  Я  не  журюсь  цій  порі  року,
Мені  здається  навіть  навпаки  …
При  цьому  і  сумую  я  нівроку
За  тим,  що  заберуть  іще  роки.

Я  знов  блукаю  мокрим  парком,
Таким  закинутим,  як  і  моє  життя.
І  впевненості  знов  мені  забракло.
Назад  не  буде  більше  вороття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226021
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.12.2010
автор: Платон Маляр