До рівноваги - рівно мить...
і сто країн, і соти меду.
До вістря піраміди - хіть,
коли униз...і захват злету -
коли уверх до рівноваги,
до стиглих вивершених форм
фіналу...Самопротивага
моїх борса́нь, моїх вимог
до світу, до вітрин, до себе,
до влади необачних втіх,
до перевЕрту вісі - з ребер
до тім"я... і від знаних стріх -
і знов до вікон, до уклінних
давни́нних справ і суєти...
качелі - вектри, полів мінних
загроза підсвідома... Спи,
мій страх - чуже благословення,
мій рятувальний обідок.
До рівноваги - мить рождення-
один кидок...один кидок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225860
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.12.2010
автор: Маріанна Вдовиковська