Калина була та червона,
Калина пахла і горіла.
Сльоза, що падала солона
Недолітала й кам`яніла.
Калина була та рум`яна
Від сонця сяяла рубіном.
А мати добре моя знала:
Гірка калина - слід кохання.
Овита сонцем та красуня,
Ловила вітками проміння.
Я віднайшла його відлуння,
Я закохалась у невілля.
Калина - символ України,
Любов - фундамент у житті.
Цвіти калино, живи мріє
І сяйвом лийся в майбутті!
18.11.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225034
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2010
автор: Галина Кудринська