Костен Кава-Безумец
Ти Ягол? Але крила хтось тобі обпік,
А твою чисту душу згвалтували...
І ти не знаєш де тепер поріг...
Бо і домівку в тебе відібрали...
Ти Демон? Але в Пеклі твій вогонь
Мою приблуду-душу зігріває;
Й смолу, що вариш, питиму з долонь...
Та пристрасті вона не напуває!
А може ти Людина, та що зна
І Пекла полум'я, і нескінченність Раю...
Та хай там як... і Бог нам всім суддя,
Бо ми занадто близько вже стоїм до краю...
Погляд чарівної дівчини на чоловіче питання...
На мій погляд м'яко та лаконічно, як і сама поетеса...
Мій чарівний друг, Агни Рассветова
Ти - Янгол? Але крила хтось обпік,
А чисту душу лихо згвалтувало...
І ти не знаєш де святий поріг...
Бо болем мову серця відібрало...
Ти - Демон? Але в Пеклі твій вогОнь
Мою приблуду-душу зігріває;
Й смолу, що вариш, питиму з долонь...
Та пристрасті вона не напуває!
Ти - Жінка, що не знає каяття,
Лишь Пекла полум’я, та нескінченність Раю.
Як Ніч і День, що вічності суддя,
Так ти занадто чиста біля краю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224743
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2010
автор: Костен КавА