Алло!

Телефонний    апарат  -  серце    завмирає,
які    вісті    в    певний    час    той    нам    посилає?
Як    минаю    попри    нього  -  нерви    тятива,
а    задзвонить  -  серце    в    пяти    утіка.

         Ти    звониш!  Біснію    й    радію,
         а    думка    одна,  все    дарма.
         Для    чого    обманювать    і    відкладати
         того    не    поверниш,  що    було    назад.

Кохання  -  певно    теж    свій    термін    має.
Пробач!    Не    вірю,  що    біль    іншою    буває.
Прощай!    В      щасливім    світі    
стало  менше,    аж    на    двох.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2010
автор: Вразлива