Твій спокій душу рве до болю,
Ти прагнеш кращого життя,
В очах твоїх горить любов,
А серце прагне каяття.
Твій крок міцний, но не широкий,
І в чомусь виправданий страх,
Якщо кудись не туди станеш,
І в долі знов настане крах.
Ти так живеш бо зрозуміла,
Що й за "привичку" серце колить,
Що душу ти комусь відкрила,
А він тихенко її солить.
Думки заплутались у гніві,
Ти відпустила, но тримає,
Не те в тобі він оцінив,
Но він про це уже не взнає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223483
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.11.2010
автор: Chornui Kit