Вечір заливають роси,
Світло райдугу малює,
Промінь обійняв покоси,
Хтось це диво зафіксує!
Відчуває ніжність світла,
Мить і простір зупиняє,
Зачарує як Молитва,
Дивний погляд відкриває
На п’янкі осінні фарби…
Ти послухай шепіт листя...
В різнокольорових барвах
Наче в казці опинися…
Щоб енергію відчути
І почути подих вітру,
Переповнитись любов’ю
До навколишнього світу.
Безліч незабутніх згадок,
Принесе уважний розгляд,
Залишаючи у спадок
Світлу мить, що тішить погляд,
І розвине в тобі шану
До людей. Я вірю, друже:
Той, хто на світлину гляне -
Не залишиться байдужим!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223465
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.11.2010
автор: Віктор Нагорний