Ти станеш мені рідним

Прийде  той  час  -
ти  станеш  мені  рідним,
і  я  навчусь
читати  твою  душу,
відчую  кожну  думку    
без  прикрас    -
тебе  полюблю  знов...
Себе  примушу
забути  біль  минулих  битв
і  зрозуміти  -
ми  обіцяли  перед  Богом,
в  нас  є  діти!..

Прийде  той  час  -
ти  станеш  мені  рідним:
на  двох  -  одна  душа
і  тінь  одна.
Прийде  той  час  -
волосся  стане  срібним  -
його  покриє
сивини  роса.

А  що  робити  зараз?
Як  нам  жити?
Собі  не  зрадити
й  усе-таки  любити?
Ми  й  наче  разом  -
нас  рука  незрима
з'єднала  узами
безсмертними  й  святими...
Але  твоя  душа
десь  так  далеко
летить,
немов  до  вирію  лелека.
А  я  свої  піщані
тихі  замки
будую,  теж  виходячи  за  рамки,  -
бо  ти  мене  не  бачиш
в  тому  амплуа,
яке  для  себе
обираю  я  сама...

То  як  нам  жити,
як  не  розійтися,
коли  життя  до  цього
нас  веде?
І  душі  начебто
переплелися,
але  й  не  злилися  у  щось  одне  -
святе...
Як  зустрічати
наші  тихі  ранки
і  проживати
небуденні  дні,
і  пити  каву  ввечері
на  ганку,
якщо  немає  спокою
в  душі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2010
автор: Христина2