Ніхто не знає скільки попереду
Ще стільки ж, половина, може чверть
Нам Бог вділив життєвої дороги
А далі, що? А далі буде – смерть.
І не потрібно з боязню чекати,
Вимірювати метром довжину,
А треба просто йти і жити й знати,
Що маємо дорогу цю одну.
А, як приємно, коли вже під фініш,
Душа спокійна, боязні нема
І можеш свій останній крок ступити
Свідомим, що прожито недарма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222707
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.11.2010
автор: Віталій Назарук