В твоїх словах, в твоїх віршах
я бачу все і все чіткіше
оте, що ми звемо - душа,
оте, що в нас найголовніше.
Читаю строчки ще і ще -
це вже у мене ніби звичай.
А якби ще ім'я твоє,
а якби ще твоє обличчя.
Уява, схаменися, стій!
бо заведеш куди не треба.
То - нереальний образ мрій,
і вже сміюся сам із себе.
І після трудового дня
( сьогодні був такий аврал!)
на серці в мене вже - броня,
і я дивлюся серіал.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222373
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2010
автор: berest