ВЕСНЯНИЙ ЕТЮД
Дитина в школі, жінка на роботі,
А я і жайворонок, ми удвох.
Город копаю, той, що на болоті,
Кущ підливаю, щоб бува не всох.
І як приємно серце в грудях б’ється,
Дзвенить тишінь і вітер мов сльоза.
Душа моя, як пташка, в поле рветься,
Де в сніп зібралась рання рогоза.
Росте петрушка, пастернак мов клечінь,
Знай наречену береже свою.
І виноград розправив дужі плечі,
Шепоче вишні: “Я тебе люблю!”.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222257
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2010
автор: Віталій Назарук