Шляхи попереду тернисті,
По них ступаю без вагань -
То одинока, то іскриста
Від спопеляючих бажань.
Чом стільки болю у коханні,
Чому на смак воно гірчить?
Душа проходить сотні граней
І догораючи - мовчить.
Чом самотою серце повне,
Чому так спогади ятрять?
Болиш в мені ти невимовно,
Неначе тисячі розп'ять...
Шматують нині мою душу
Розлук розлючені вітри,
Та я люблю тебе все дужче
І прошу серце - "Не згори!".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2010
автор: валькірія