Невидимим пензлем малює мої кроки
Цупка і темна, мов космічна, магістраль
і човгає в осінню прохолоду спокій.
Мазок торкає кримську вертикаль...
Турбується про мене осінь,
Вкриває кожну з гілочок туманом,
А охра вже горить, вже досить
Розігрівать чаї вчорашніх згадок!
Пружинить полотно, тримає форми
моїх відбитків на піщаних берегах.
Знов обриває осінь телефони,
Благає нас тримати небо на руках.
У чебрецеві пахощі сховаюсь зранку,
Твої обійми підпирають мою ліність.
Вслухаюсь у мелодії знайомих бардів,
У поцілунок, у тепло, і в осені помірність...
12.11.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221785
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2010
автор: gala.vita