Там де холод притримує двері
де по вулицях вікна рясні
На засніженім, білім папері
Ми малюєм за день до весни
Містом бігають стушені звуки
Хуртовини приборкують сни
Нам так мало тепер до розлуки
Ми живемо за день до весни
День ховається в закутки білі
Погляд дикий і надто масний
Серце спалює кригами вирій
Ти наснилась за день до весни
Сидимо за скляною стіною
Перехожі такі знависні
Я зігрітий одної тобою
Це востаннє за день до весни
Вечір дихає прямо в обличчя
Час тепер невблаганно тісний
Ти все дихаєш ближче і ближче
Щось померло за день до весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221680
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2010
автор: Невідомий Автор