Осінь

Немов  заквітчаний  халатик
В  гаю  забув  грайливо  хтось,
І  барв  гарячих  так  багато,
І  все,  що  мріялось  -  збулось.

І  листя  золотом  сусальним
Злітає  з  кленів  і  беріз,
Кружляє  танець  свій  прощальний  
Подружка  осінь  як  на  біс.

І  теплі  промені  останні
Ще  пестять  втомлені  кущі,
Все  насторожене  в  чеканні:
Ось-ось  і  вже  підуть  дощі.

І  все  піде  за  новим  кругом,
І  що  чекати  далі  знов?
Чи  то  пускати  в  серце  тугу,
Чи  виглядати  десь  любов?

Як  мало  все  ж  для  щастя  треба,
Здається,  все  б  за  це  віддав:
Чуть-чуть  душі,  шматочок  неба,
І  щоб  на  тебе  хтось  чекав.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221122
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2010
автор: kalush