вихор любовних зітхань

...Я  знаю,  коли  ти  захочеш...

Ти  втопиш  мене  у  обіймах,
Мов  кошеня  шкідливе  й  дурне...
Я  плід  соковитий  інжиру
Обміняю  на  листя  руде.
Тицьнусь  довірливо  носиком
В  долоні,  у  кожну  із  ліній.
Вдягнена  у  все  від  Осені,
Тобто  роздягнена  від  Млості  і  Ліні...
Таємниці  гортаєш  небесних  шифонів,
Заслухані  наскрізь  Боні-еМні  платівки...
Гойдається  час  в  павучачому  домі.
А  ти  злизуєш  з  мене  чарівні  пастилки...
...я  знаю,  коли  ти  захочеш...

Листя  сплітаю  хвостик  за  хвостик...
Потяг  вже  стогне  звабливо  мостами.
Ох  і  примружуєш  очі,  полюєш  на    ротик!
Поцілунки  збиваються  поміж  словами...
А  бродячі  знавці  мого  тіла  співають
Серенаду  на  мові  легеньких  торкань...
Золота  шурхотить  падолистова  зграя,
Чатує  на  вихор  любовних  зітхань...

...я  знаю,  якщо  ти  захочеш...

                   07.11.2010р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220767
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.11.2010
автор: gala.vita