Не бійтесь того,що вам скажуть роки.
В принаді своїй вони знають багато-
Багато погано, чи,навпаки...
багато страшного,що чути не варто...
багато прекрасного! Юні роки...
в дзеркальних світах ще снують їх видіння...
Снують і радіють або ж, навпаки...
Снують з тихим сумом в надії спасіння.
Дитяча колиска...Бабусин пиріг...
Минає усе це... Нам не по дорозі.
Не бійтесь поплакати,хто ж бо то зміг
забути минуле, забути хороше...
Забути мрійливе...у вальсі кружля,
цілуючи юність в обидві зіниці...
Життя проковтнуло роки навмання:
одні вже заснули, а іншим- не спиться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220677
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.11.2010
автор: Іванна Шкромида