Що крок один - то все коротший шлях
До рубежу, за котрим невідомість.
Щодня до тебе лину - а натомість
Тебе від мене доля віддаля.
Слова любові більше не звучать,
Шматочки мрій зірвались в порожнечу.
В душі - вогонь одвічних самозречень
Готовить знову душу до розп'ять.
Заручники своїх від себе втеч,
В душі яких - розлук холодні зливи,
Уже давно згубили віру в диво,
Зректися неспроможні порожнеч.
Схололе серце повне гіркоти -
Настій полину, збираний віками...
Невже знов серце виродиться в камінь?
Невже тобі до мене не дійти?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2010
автор: валькірія