Завмерли руки. Втратили кермо.
Душа застигла наче крига.
Даремно п”ю сухе вино,
Я думала, воно подіє, як відлига.
Чудова музика вже втратила свій зміст,
Змішались ноти як скажені.
До всього втратила я хист...
Думки ж біжать, мов навіжені.
Блукає десь забуте почуття,
Навіщо з холодом душі вживатись?
Навіщо знати зміст буття,
Та можна ж просто заховатись...
Накритися примарами душі,
Забутися... І просто все забути.
Писати скромненькі вірші
Й чудову музику життя не чути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219846
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2010
автор: Лана Ніжна